Осип-Роман Сорохтей

1890-1941

     Його вважають найтрагічнішим галицьким митцем ХХ століття…
    За невизнаність таланту, за те, що не був популярним, за те, що був забутим, за те, що був бідним, за те, що був самітником, за те, що потерпав від нерозуміння і переслідувань. Його передчасну смерть від розриву серця у листопаді 1941 року теж вважають трагічною смертю від війни. Навіть у тому, що його ім’я у Франківську щоденно промовляється сотні разів, є багато трагічного – більшість із тих, хто знає вулицю Сорохтея, ніколи не бачили жодного його твору.
    У цього чоловіка завжди було так, що видимі нещастя оберталися справжнім щастям людини, яка дозволяє собі бути собою.

“Одразу видно, що це людина надзвичайної сили духу. В очах читається невимовна туга. Мене він зачаровує своєю неповторністю. Про таку людину хочеться дізнаватися більше і більше, адже стає зрозуміло, що його життєвий шлях не був легким.”

Вікторія Латик